Казочка про «кошерне УНСО»

LlwQWugXER0Жив-був собі у м.Ладижин Вінницької області такий собі «харійський хлопчина» Костік- Фунтік. Жив – поживав, добра добував, як бандючок середнього ґатунку. Але з часом в хлопчика або виросли крила, або багато нашкодив у рідних краях, тож подався він до Києва, на столичні харчі. Якимось чином прибився до керівництва УНСО в ролі епатажного ад’ютанта та «рішали» за відсотки… Даремно талановитий хлопчик часу не гаяв: заводив потрібні зв’язки, відпрацьовував різні брудні схеми, набирався потрібного досвіду. Майдан успішно пересидів в ресторанах, спостерігаючи всі ті події за рюмками коньяку та не хілою закуссю, адже не його то діло, камінням в ментів жбурляти, адже він «обраний» для великих справ… а тут ще й пристрелити можуть…

Після втечі Янучари попер Костіку справжній фарт. Знайшов він собі тепленьке місце в «секторі П», ото почалася «жизнь маліна»! Але йшов час, амбіції в нього росли як на дріжжах (відповідно й фінансові апетити), а корита в «секторі П» було мало, та й не один Костя там такий талановитий і епатажний був, конкуренція… Подумав він: «а чому б мені не стати самому царьком, самому ділити добро поміж свитою, карати й милувати?».

Пішов він за порадою до хазарсько- попозиційно-блокової госпожи Жабіновіч: впав перед нею навкарячки й мовив: «О мама –корміліца! Велика ребе! Допоможи мені заробити на шматок маци й кошерної курки! Чим хочеш тоді тобі віддячу!» Ребе йому відповіда: «Так, я й моє плем’я маємо велику владу в Україні, хочемо й надалі її мати! Заробиш ти в мене хлопчику на мацу, курку ще й на фарш-мак. Але уважно слухай мене… Зараз в УНСО безголів’я, піди й возглавь ту хахляцкую арганізацию, зроби так, що б в ній не стало того укро – бандерівського духу, зпаплюж той ненависний мені прапор, що б ті «гої» були в мене на побігеньках як Команданте в Бєні! Для цього дам я тобі достатньо грошей, ще й наші «блакитні» ЗМІ на кшталт «Жабіновіч ТВ» та «113-й гімканал» на додачу, та й в екзотичні країни зможеш літати на відпочинок через Москву, я все можу!» Й взявся завзято Фунтик до роботи. Відібрав ласих до «халяви» людей. Кому дав трохи «баксів», кому зірочки на погони, кому просто «лички», а кому пообіцяв що очолять виборчий список ідучих на куй в новій «кошерній» партії… різні слабинки є в людей… Й вибрали нарешті ці люди в своєму колі Костіка на «вождя нації». І возрадувався Каганат! А хто був проти непогрішного «фюрера», трубадури Кості – «врадієвський герой» Обсцика, та вірний секретар Лох-юк, оголосили в мережі всесвітньої павутини провокаторами, шахраями та інш. Тільки «содомського гріху» ще не навісили… В свою чергу Жабінович, як авторитетний мудрець став повчати, що лише Фунтик та його міньйони- справжні УНСОвці! Щоб не було багато недругів в Кості, більшість УНСОвців зколотили в батальйон й тримають там без ротації довгий час, аби не заважали справам «легітимного вождя» та його покровителям. В той же час- є гарна нагода заробляти на цій справі, адже небайдужих громадян в Україні чимало. Очима, вухами й навіть дупою Фунтика в підрозділі є такий Ромул Дерен, він гарно виправдовує «високу довіру», після його роботи в більшості особового складу починає з’являтися алергія на одну абревіатуру УНСО. Знає свайо дєло пацан!!! Не життя, а казка зараз в епатажного й талановитого та ще й «вибраного» Кості!

Але, як говорять мудрі люди – кожній казці колись настає кінець і в кожній казці є велика доля правди. І все те, що зачато на брехні, брехнею й закінчиться. Автори: дід Панас та дід Тарас.

Застереження: усі дійові особи вигадані, усі співпадіння випадкові

 

 

Ініціатором і організатором встановлення пам’ятника на могилі Олександра Музичка є Українська Народна Самооборона Рівненщини

IMG_7101 Ініціатором і організатором встановлення пам’ятника на могилі Олександра Музичка є Українська Народна Самооборона (Андрія Мітюхіна) Освячення провів архієпископ Рівненський і Острозький УПЦ КП Іларіон.

Урочисту місію відкриття пам’ятника здійснив Андрій Мітюхін, керівник громадської організації Рівненська Українська Народна Самооборона. У промові, присвяченій цій події, він наголосив, що головним пам’ятником і дарунком рідним та побратимам Сашка Білого є пам’ять про нього. Пам’ятник на могилі Олександра Музичка встановлений коштом його друзів. Архітектурну частину проекту розробив архітектор Трофімчук Олег Кирилович, за проектами якого на Рівненщині збудовано чимало будівель і споруд. Скульптурну частину – рельєфний портрет і підписи виконав скульптор Подолець Петро Михайлович – учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних художніх виставок, міжнародних скульптурних Польщі та Туреччині, автор відомих у Рівному пам’ятників Симону Петлюрі, Тарасу Шевченку. Відкриття памятника зібрало разом представників батальйонів Азов, Айдар, Свята Марія, 54 ОРБ. ПриїхIMG_7190али делегати УНСО з 16 областей України: Івано-франківсIMG_7112ької, Львівської, Волинської, Києва та Київської області,  Хмельницької, Тернопільської, Херсонської, Вінницької, Черкаської, Полтавської, Житомирської, Луганської, МикоIMG_7168лаївської, Дніпропетровської, Кировоградської, Уманської.

Відкриття та освячення пам’ятника Олександру Музичку (Сашкові Білому)

Сьогодні у нас  особливий день – відкриття та освячення пам’ятника Олександру Музичку (Сашкові Білому), нашому побратиму, герою Чеченської війни, лідеру рівненської революції гідності – нашому другу, який все своє життя віддав боротьбі з ворогами України.

Він стояв у витоків УНСО і Правого сектору. Він працював над об’єднанням всіх правих сил в одну організацію.

Він був людиною, яка настільки заважала нашим зовнішнім і внутрішнім ворогам, що вони його вбили .

Його особистість і його дії будуть викликати суперечки.  Проте можна сказати одне – він був неординарною людиною з тих, що творять історію.

Сьогодні ми відкриваємо йому пам’ятник. Це дарунок йому від побратимів.

Ми вдячні архітектору­ Трофімчуку Олег Кириловичу і скульптору Подольцю Петру Михайловичу які створили цей пам’ятник на могилі Олександра Музичка.

Вічна пам’ять Сашку Білому! Слава Україні!

                                                                                                                                                                                                    DSCN6491 DSCN6494 DSCN6495 DSCN6504 DSCN6505 DSCN6511 IMG_7201 IMG_7203 IMG_7206 IMG_7207 IMG_7209 IMG_7211 IMG_7213 IMG_7214 IMG_7216 IMG_7217 IMG_7219 IMG_7222 IMG_7224 IMG_7225 IMG_7227 IMG_7229 IMG_7231 IMG_7095 IMG_7097 IMG_7099 IMG_7100 IMG_7103 IMG_7105 IMG_7106 IMG_7107 IMG_7108 IMG_7109 IMG_7110 IMG_7112 IMG_7113 IMG_7114 IMG_7115 IMG_7116 IMG_7117 IMG_7122 IMG_7124 IMG_7126 IMG_7127 IMG_7128 IMG_7129 IMG_7130 IMG_7137 IMG_7139 IMG_7143 IMG_7145 IMG_7148 IMG_7149 IMG_7152 IMG_7153 IMG_7154 IMG_7157 IMG_7158 IMG_7159 IMG_7160 IMG_7162 IMG_7163 IMG_7167 IMG_7168 IMG_7175 IMG_7177 IMG_7178 IMG_7180 IMG_7185 IMG_7187 IMG_7188 IMG_7191 IMG_7192 IMG_7193 IMG_7196 IMG_7197 IMG_7198

ОЛЕКСАНДР МУЗИЧКО (САШКО БІЛИЙ) – борець із внутрішніми і зовнішніми ворогами України, лідер ГО «Правий сектор Захід», керівник Рівненської обласної УНСО.

11130951_1420491988256487_153231510_oОлександр Іванович Музичко, відомий також як Сашко Білий — український націоналіст, учасник організацій СНУМ, УНА, УНСО. Координатор Правого сектора у Західній Україні.

Народився 19 вересня 1962 року у місті Кізелі Пермської області Російської РФСР у родині репресованих Івана Дмитровича і Олени Павлівни Музичко. Родина Олександра завжди підтримувала ідею незалежності України і її представники боролися з нашими одвічними ворогами. Брат діда Олександра Музичка воював в УПА. Три дядьки Олександра Музичка воювали в УПА, були репресовані та загинули.

Освіта Олександра Музичка середня спеціальна. У 1981–1983 роках проходив строкову військову службу у військах ППО в / ч 33115с у Грузії.

Приймав участь у створенні в Рівному першої націоналістичної організації СНУМ (Спілка незалежної української молоді), згодом став членом Української національної асамблеї, після подій ГКЧП  формував загони УНСО на Рівненщині, був редактором газети «Наша справа».

У 1994 році, під час першої чеченської війни, Музичко у Чеченській Республіці командував загоном УНА-УНСО “Вікінг”, який воював у складі підрозділу польового командира Шаміля Басаєва, а також особистою охороною президента Чеченської республіки, генерала Джохара Дудаєва. Отримав орден Кйоман Сій “Честь Нації” від Джохара Дудаєва. На честь Олександра Музичка честь була названа вулиця столиці – міста Грозного. Після загибелі Джохара Дудаєва Олександр Музичко повернувся до України.

У 2007 році Олександр Музичко керував охороною Рівненського ливарного заводу.

У 2012 році був заступником директора ПП “Балкан-Сервіс”. У цьому ж році  Олександр Музичко балотувався в народні депутати України по 153-му виборчому округу, посівши 6 місце.

З 2013 року був координатором УНСО у західних областях.

З перших днів Революції Гідності був на Київському майдані,  жив у наметовому містечку.

Важлива роль у координації радикальних дій на Західній Україні, які безумовно відіграли велику роль у житті українського Майдану, належить саме Олександру Музичку. У Рівному Олександр керував штурмом ОДА. На відміну від більшості обласних міст, де відбувались схожі події, ніхто не постраждав. Кадри фактично мирного захоплення будівлі облетіли сотні світових ЗМІ. Захоплення адміністрацій в обласних центрах стало важливим сигналом для українців – влада може і повинна бути контрольована  і підзвітна громаді. Ці дії змінили хід Революції Гідності.

Олександр Музичко очолив Правий сектор у Західній Україні.  Навколо нього згуртувались люди різного віку та соціального статусу. “Праві” супроводжували усі акції протестів, мітинги, штурми під час революції. Олександру вдалось знайти порозуміння з обласною міліцією, організувати спільні патрулювання вулиць. Саме тому у Рівному під час Революції гідності зберігався порядок і спокій на вулицях.

Місцевий підрозділ Беркута завдяки Олександру Музичку зміг попросити пробачення у громади і обіцяв захищати Україну зі зброєю в руках, якщо почнеться війна. Свою обіцянку підрозділ виконав.

Перед початком війни російські спецслужби вбили Олександра Музичка (Сашка Білого), та викрали Миколу Карпюка, тим самим фактично зірвавши проект Білого щодо об’єднання всіх правих сил.

Пам’яті Андрія Дрьоміна

27 травня о 18.00 год у Тернополі  презентуватимуть книжку «Світлячок-охоронець», яка присвячена пам’яті бійця батальйону «Азов» Андрія Дрьоміна (Світляка). Автор книги – Дзвінка Торохтушко.
Книжка містить ще одну казку «Світло рідного дому», автором якої є Олена Степова з Луганська.
У такий спосіб автор розповіла про історію боротьби героя.

Нагадаємо, Андрій Дрьомін загинув загинув біля Іловайська у серпні минулого року.
Реквієм-презентація відбудеться в “Палаці кіно” (вхід вільний).
Дійство проходитиме за підтримки ГО УНСО, полку “Азов”, громади ОРУ “Сварга”. Очікують приїзд гостей із різних міст України, бійців “Азова”, “УНСО”, та головного капелана ДУК “Правий Сектор” Петра Бурака.

11312724_1600010170237247_7988986527047786479_oЮрко Остапович

ОГОЛОШЕННЯ

30 травня у м.Рівне, DSC_7685-1_crна алеї Слави, на цвинтарі “Нове” (“Молодіжне”) відбудеться освячення пам’ятника Олександру Музичку (Сашкові Білому), відомому бійцю із внутрішніми і зовнішніми ворогами України, лідеру ГО «Правий сектор Захід», керівнику Рівненської УНСО.

 

У Львові відбулась акція Української народної самооборони – пікетування російського консульства

27 квітня, у Львові представники УНСО Рівненської, Львівської, Волинської, Тернопільської, Івано-Франківської областей зустрілися щоб провести спільну акцію протесту. Нас підтримали інші громадські організації Львівщини.

Біля російського консульства УНСОвці спалили прапори терористичних організацій, які з підтримки росії захопили наші території на сході. Українська народна самооборона вимагає припинити діяльність дипломатичного представництва країни-агресора.

Мітинг відбувся також біля обласної прокуратури. УНСО вимагає викорінити корупцію у правоохоронних органах та припинити переслідування представників патріотичних громадських організацій, розслідувати вбивство Олександра Музичка, справу викрадення Миколи Карпюка.

Протестною ходою мітінгувальники пройшли  від прокуратури до міської ради, біля будівлі Ратуші стали пікетом.  Львівського мера, міського голову Андрія Садового активісти звинуватили у «взаємовигідній» співпраці з органами прокуратури, яка не йде на користь простого народу.

Учасники акції  довели до відома місцевої влади і силових структур, що протест носить виключно попереджувальний характер.f.n.nl.27.04.15r.044_новый_размерDSCN6219 11053304_802506256512858_4104525382060341062_o 11187424_802502026513281_4219944782055592711_o DSCN6184 DSCN6162 DSCN6160 f.n.nl.27.04.15r.044_новый_размер f.n.nl.27.04.15r.042_новый_размер f.n.nl.27.04.15r.041_новый_размер f.n.nl.27.04.15r.040_новый_размер f.n.nl.27.04.15r.022_новый_размер f.n.nl.27.04.15r.012_новый_размер f.n.nl.27.04.15r.008_новый_размер f.n.nl.27.04.15r.005_новый_размер DSCN6201 DSCN6158 DSCN6139 DSCN6129 DSCN6127

Рівненська УНСО продовжує волонтерську роботу

11169698_1616733605209579_7063529377941826149_o DSCN6096

 

 

 

 

 

 

За інформацією штабу Рівненської «УНСО» (А. Мітюхіна), продовжується допомога нашим бійцям на сході країни.

У волонтерській діяльності УНСО Рівного успішно співпрацює з підприємствами та установами міста і області, з громадськими організаціями та свідомими громадянами.

Так, працівники Національного університету водного господарства та природокористування вже не в перше приймають участь у спільній волонтерській справі. Як ведеться, ніколи не лишається осторонь ДАР, ГО Воїни світла, Руевіт.

Є також і адресні передачі від батьків своїм синам, які захищають Україну.

УНСО висловлює щиру подяку усім небайдужим рівнянам, які долучились до волонтерської роботи та доставить гуманітарну допомогу на схід – де її чекають бійці.

Разом – переможемо!