Він все життя рятував людей

Сашко Білий був добряком, чесною людиною із загостреним почуттям справедливості. Грубіян був відчайдушний, запросто міг погарячкувати, обматюкати когось, але так само швидко заспокоювався. Якщо заходив кудись і бачив там людину, відому як кінчена мерзота, міг наказати їй забиратися, а в разі відмови схопити за барки й викинути. Але ніколи не ображав слабких і ніколи не проходив повз, якщо бачив, як когось кривдять.

Через це почуття справедливості він регулярно ліз на рожен і підставлявся. Йому неможливо було пояснити, що деякі речі, які робиш, не можна афішувати. Він не хотів ховатися, бо вважав, що правий. Він і був правий, але … в результаті виходили такі відео, як з прокурором, якими потім лякали кримчан, що досі в очі Білого не бачили і не знали про його існування.
Він був абсолютно чесним.
Його не цікавили посади, звання і великі гроші.
Його не можна було умовити або змусити за гроші зробити те, що він вважав “не по совісті”.
Коли в Рівному була революція, розлючений народ не повбивав ментів, нічого не спалив і не зруйнував все тільки завдяки Білому, який взяв всю відповідальність на себе, заспокоїв людей, навів порядок і перевів процес у мирне русло. Багатьох хабарників, які зажерлися, якби не Білий, очікував би самосуд з сумним кінцем.
Він все життя рятував людей, яким загрожувала розправа. Так вийшло, що останніми стали менти.
Сашко Білий не був найманцем.
Він воював в Ічкерії не за гроші, а з ідейних міркувань. Ідея була проста: поки ми пов’язуємо Росії руки на Кавказі, вона не полізе в Крим. Плюс хлопці отримали можливість пройти військову підготовку – вдома за це саджали. Час показав, що він був правий. Покінчивши з нашими бійцями, Росія вдерлася до Криму.
Сашко Білий ніколи не катував і не вбивав полонених і не дозволяв це робити іншим.
Все це вигадки кремлівської пропаганди.
Вбивав тільки в бою.
Людей, подібних Януковичу і його поплічникам, а також деяким представникам нової влади, яким народ не довіряв спочатку (невипадково після перемоги не розійшовся Майдан), тут прийнято називати внутрішніми окупантами. Мені дуже шкода, що Сашко на радість зовнішнім окупантам загинув від кулі внутрішнього.
Але в кожному разі, він пішов гідно.
У бою, як вовк, а не як вівця .”

Вічна тобі пам’ять…
Герої не вмирають !!!
Вмирають вороги !

ЄВГЕН ШТУРМАК

Українська народна самооборона Рівненщини провела військово-патріотичний вишкіл для молоді

27-29 квітня в Олександрії Українська народна самооборона Рівненщини провела військово-патріотичний вишкіл для молоді. Учні старших класів та студенти отримали практичний досвід з орієнтування на місцевості, тактики, тактичної медицини. Відбувся і квест, за результатами якого визначено команду-переможця. 

День добровольця

Чотири року тому перші загони добровольців поїхали на схід. Тому сьогодні ми маємо змогу жити тут на заході під мирним небом. Як нагадав сьогодні командир УНСО Андрій Мітюхін – перших загиблих на війні героїв зустрічала громада навколішки. Ми віддавали їм шану, ми плакали. А сьогодні ми звикли і спокійно слухаємо зведення з війни – двоє, троє молодих хлопців сьогодні загинули чи більше – люди все сприймають вже не так гостро. А потрібно щоб ми не ставали байдужими. Тому що війна триває і будується війною титульна нація.

Смолоскипна хода на честь Героїв Майдану

21 лютого у Рівному відбулась Смолоскипна хода на честь Героїв Майдану.
21 лютого 2014 року– особливий день революції. Кров патріотів нагло вбитих в центрі Києва, закатованих в навколишніх лісах – показала людям звіряче лице влади.
Відставка уряду ригів відбулась. Домовини Героїв небесної сотні пішли в кожний куточок України. Ми вже знали що росія піде на Україну війною. Ще живий був Сашко Білий, ще намагався створити нову силу – Правий сектор. Нічого не завершено. Війна триває.

На честь видатного командира УПА-ПІВНІЧ Клима Савура

На честь Героїв минулого і теперішнього часу на місці загибелі видатного командира УПА – Північ Клима Савура (Дмитра Клячківського) проведено Панахиду. Традиційно серед снігів лютого біля памятного знака збираються  ветерани УПА та нащадки їх слави і звитяги.  Слава Україні! Героям Слава!

Допомога на схід

УНСО Рівненщини знову везе на схід гуманітарну допомогу. Адже після ротації 131 ОРБ знаходиться на першій лінії, в іншій місцевості. Організація УНСО Львівщини передала багато необхідних для організації нормального побуту на новому місті речей – серед них бойлер. Продукти традиційно зібрали хлопці з ГО “Гроза Рівненщини”. Можливістю пригостити своїх воїнів домашніми стравами завдячуємо ректоруВіктору Мошинському, працівникам і студентам НУВГП, нашим друзям, які приготували смаколики, пану Дмитру, що передав свіжоспечені пиріжки. Капелан отець Тарас та його прихожани забезпечили бійців пральною машиною, мішками на бруствери; каністрами; теплими речами. Основним подарунком для розвідників 131 ОРБ буде УАЗ, який дозволить нарешті групі “Коти” стати більш мобільною. До збору коштів на машину за рік долучилося чимало людей -серед них – арт-спільнота Базилік – всім велика подяка! Разом – переможемо

Військово-патріотичний вишкіл для школярів

Українська народна самооборона Рівненщини провела осінній військово-патріотичний вишкіл для школярів та їх батьків. Висловлюємо подяку за співпрацю батьківському комітету 5 класу Рівненської ЗОШ №1 ім. В. Короленка, а також організаціям – Такмед, Правий сектор Рівне, Базилік.

Відновлення історичної справедливості. Полковник Армії УНР Мирон Кравчук

24 серпня відбулось освячення хреста курінному арміі УНР Мирону Кравчуку у Свято-Вознесенській церкві села Бугрин. Україна має багато забутих героїв, що вмирали захищаючи український народ від російської імперії.

Відновлення історичної справедливості – згадати їх імена і подвиги.
Один з таких невідомих героїв – Мирон Кравчук. Полковник Армії УНР Мирон Хомович Кравчук (1896 – 1919). Народився в селі Зарічне14 серпня 1896 року. Воював в Армії УНР курінним у чині полковника. Загинув у грудні 1919 року у 23 роки в бою з більшовицько-московськими окупантами на станції Кривин. Похований у с.Бугрин Гощанського району Рівненської області.
Труну з його прахом з Острога до Бугрина ( їхати годину сучасним авто) побратими несли на руках. По дорозі в кожному селі заходили в церкву і відправляли заупокійну службу. Ховали полковника з великими почестями в Бугрині, біля церкви, в труну поклали шаблю, яку подарував Мирону Кравчуку сам Симон Петлюра. За неперевіреними відомостями, на похоронах був присутній С. Петлюра, штаб якого в цей час знаходився у м.Рівне.

Мешканці села Бугрин поставили на могилі Мирона Хомовича Кравчука козацького кам’яного хреста, який радянська влада в 1939 зруйнувала. Але вже одразу після закінчення Другої світової війни місцеві мешканці хрест відновили і до цього часу опікуються могилою українського героя.

Велопробіг присвячений великій історичній події – Берестецькій битві

18 червня Березнівський осередок Української народної самооборони проводив масштабний велопробіг. Спортивний захід приурочений до відзначення 366-ї річниці Берестецької битви. Учасники  велопробігу з прапорами УНСО та з національним стягом України проїхали від Березне до Губківського замку. По закінченню велопробігу учасників чекав традиційний козацький куліш.    У заході приймали участь до 50 осіб. Організаторами виступили Влад Зайченко і Олексій Надійко.