КРИВАВИЙ ВІВТОРОК: ПОХОРОНИ ПАТРІАРХА

18 липня 1995 біля воріт дзвіниці Святої Софії Київської, фактично на площі, був похований український патріарх, відомий правозахисник, колишній в’язень сумління Володимир (Василь Романюк). Патріарх Володимир був другим за рахунком патріархом Української православної церкви КП. Патріарх Володимир разом з УНА-УНСО повертав в лоно Української Церкви православні храми по всій території України. У своїх проповідях він постійно підкреслював ущербність РПЦ і неприпустимість її існування на українських землях. Найзаповітніша мрія патріарха Володимира – об’єднання всіх православних України в одну помісну Українську Православну Церкву. При цьому він постійно наголошував, що незалежність України ніколи не буде повною, якщо 60 відсотків її православних належатимуть до Московського Патріархату. Тому він робив все для того, щоб  число прихильників Незалежної Церкви  постійно збільшувалося.

Увечері 14 липня 1995 патріарх вирушив на призначену йому по телефону зустріч у Ботанічний сад, з якої вже не повернувся. Таємниця його загибелі досі не розкрита.

УПЦ КП хотіла поховати його на території Києво-Печерської Лаври чи Софії Київської. Влада запропонувала ховати Володимира на Байковому кладовищі. УПЦ (КП) вирішила не відступати від свого задуму. 18 липня 1995 довга процесія з труною патріарха Володимира рушила від Володимирського собору по бульвару Шевченка в бік Софії. Міліція намагалася не пустити людей, однак її ланцюг була прорвана бійцями УНА-УНСО.

На площі перед собором натовп вперлася в замкнені ворота Софії. За ними були зібрані бійці “Беркута”. І тоді патріарха вирішили ховати прямо перед стінами собору. Коли могила була вирита, на площу випустили “Беркут”, і почалася кривава бійка. За чутками, один з керівників міліції тоді віддав команду: “Натовп бити, УНСОвців – калічити”. Частина УНСОвців була затримана, площа оточена. Згодом оточення зняли, і похорони були закінчені близько 10 вечора.

Прокуратура, що провела розслідування тих подій, прийшла до висновку, що міліція діяла в рамках своїх повноважень. За побоїще на Софійській площі так ніхто і не відповів, результати службового розслідувань не були оприлюднені, навіть постраждалих толком не врахували.

Спецоперацією з розгону мирної похоронної процесії і приниженню вже мертвого Патріарха командував на той час голова Адміністрації президента Леоніда Кучми, а при Януковичі – міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник.

 

 

464127_640 53757d3f2afd7b1c6509d364d7a6c976 463423_640 463328_640 3574fae7942f0687575ac64389ac81eb

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *