Він все життя рятував людей

Сашко Білий був добряком, чесною людиною із загостреним почуттям справедливості. Грубіян був відчайдушний, запросто міг погарячкувати, обматюкати когось, але так само швидко заспокоювався. Якщо заходив кудись і бачив там людину, відому як кінчена мерзота, міг наказати їй забиратися, а в разі відмови схопити за барки й викинути. Але ніколи не ображав слабких і ніколи не проходив повз, якщо бачив, як когось кривдять.

Через це почуття справедливості він регулярно ліз на рожен і підставлявся. Йому неможливо було пояснити, що деякі речі, які робиш, не можна афішувати. Він не хотів ховатися, бо вважав, що правий. Він і був правий, але … в результаті виходили такі відео, як з прокурором, якими потім лякали кримчан, що досі в очі Білого не бачили і не знали про його існування.
Він був абсолютно чесним.
Його не цікавили посади, звання і великі гроші.
Його не можна було умовити або змусити за гроші зробити те, що він вважав “не по совісті”.
Коли в Рівному була революція, розлючений народ не повбивав ментів, нічого не спалив і не зруйнував все тільки завдяки Білому, який взяв всю відповідальність на себе, заспокоїв людей, навів порядок і перевів процес у мирне русло. Багатьох хабарників, які зажерлися, якби не Білий, очікував би самосуд з сумним кінцем.
Він все життя рятував людей, яким загрожувала розправа. Так вийшло, що останніми стали менти.
Сашко Білий не був найманцем.
Він воював в Ічкерії не за гроші, а з ідейних міркувань. Ідея була проста: поки ми пов’язуємо Росії руки на Кавказі, вона не полізе в Крим. Плюс хлопці отримали можливість пройти військову підготовку – вдома за це саджали. Час показав, що він був правий. Покінчивши з нашими бійцями, Росія вдерлася до Криму.
Сашко Білий ніколи не катував і не вбивав полонених і не дозволяв це робити іншим.
Все це вигадки кремлівської пропаганди.
Вбивав тільки в бою.
Людей, подібних Януковичу і його поплічникам, а також деяким представникам нової влади, яким народ не довіряв спочатку (невипадково після перемоги не розійшовся Майдан), тут прийнято називати внутрішніми окупантами. Мені дуже шкода, що Сашко на радість зовнішнім окупантам загинув від кулі внутрішнього.
Але в кожному разі, він пішов гідно.
У бою, як вовк, а не як вівця .”

Вічна тобі пам’ять…
Герої не вмирають !!!
Вмирають вороги !

ЄВГЕН ШТУРМАК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *